циганкуватий
ЦИГАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схожий на цигана, циганку.
Збори розходились галасливо, як і більшість зборів. Біля дверей хлопці обступили Ярослава. А горбоносий, циганкуватий редактор прози туснув [штовхнув] його під бік, міцно потис руку (Мушк., День.., 1967, 102);
— Ти тільки подумай! Ота циганкувата, чорнорота Тамарка плеще про тебе, розносить по всьому селищі, що ніби ти переслідуєш отого п’янюгу Романа (Коз., Сальвія, 1959, 212);
// Такий, як у циган.
Дивиться Христина на веселе циганкувате обличчя Юрка, на його задьористі, повні іскристого сміху очі й мимоволі починає посміхатися (Стельмах, І, 1962, 281).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циганкуватий — циганкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- циганкуватий — ЦИГАНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схожий на цигана, циганку. Збори розходились галасливо, як і більшість зборів. Біля дверей хлопці обступили Ярослава. А горбоносий, циганкуватий редактор прози туснув [штовхнув] його під бік, міцно потис руку (Ю. Словник української мови у 20 томах
- циганкуватий — -а, -е, розм. Схожий на цигана, циганку. || Такий, як у циган. Великий тлумачний словник сучасної мови