1. Словник української мови в 11 томах

цикл

ЦИКЛ, у, ч.

1. Сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу.

— Виробна можливість крана вимагає не більше п’яти хвилин на цикл на таких роботах, як бетонування,— сказав Чемериця (Коцюба, Нові береги, 1959, 202);

Складовою частиною металургійного циклу є виробництво прокату (Наука.., 5, 1956, 6);

Цибулю розмножують вегетативно — дво— і трирічним циклом (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 213);

Тактом зветься хід поршня від однієї мертвої точки до другої, протягом якого відбувається частина робочого процесу (циклу) двигуна (Зерн. комбайни, 1957, 150).

▲ Нульови́й цикл див. нульови́й.

2. Послідовний ряд чого-небудь.

Акуратно ходила [Люба] до гімназії, бо так робили її подруги, так воліли батьки, і це становило якийсь невід’ємний від її віку цикл обов’язків (Ле, Міжгір’я, 1953, 23);

Співробітники Інституту мовознавства АН УРСР беруть активну участь в організованому в 1956 р. Республіканським радіокомітетом циклі передач на мовознавчі теми (Мовозн., XIV, 1957, 141).

3. Певна група наук, дисциплін, об’єднаних за яким-небудь загальним принципом.

З великою увагою слухали курсанти лекції природничо-наукового циклу (Наука.., 6, 1959, 46);

// Ряд художніх творів одного жанру, об’єднаних спільністю тематики, персонажів і т. ін.

Малюючи в цілому циклі «Бориславських оповідань» війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об’єктивним обсерватором (Коцюб., III, 1956, 38);

Збираючись малювати сатиричний цикл «Блудный син», Шевченко.. турбується про те, щоб усе в тому циклі було природним, правдивим (Укр. літ. критика.., 1959, 43);

У післявоєнні роки Ревуцький створює цикл пісень і хорів, присвячених Комуністичній партії (Мист., 1, 1959, 33).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цикл — (повний) оберт; (біологічний) кругообіг, ок. кругобіг; (лекцій) серія; (обов'язків) ряд, ланцюг, коло, круг; (пісень) низка; п! ХОДКА, НАВОРОТ. Словник синонімів Караванського
  2. цикл — [цикл] -лу, м. (y) -л'і, мн. -лие, -л'іy Орфоепічний словник української мови
  3. цикл — Колобіг Словник чужослів Павло Штепа
  4. цикл — цикл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. цикл — ЦИКЛ, у, ч. 1. Сукупність взаємозв'язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. – Виробна можливість крана вимагає не більше п'яти хвилин на цикл на таких роботах, як бетонування, – сказав Чемериця (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. цикл — (-у) ч.; нарк. Циклодон. ПСУМС, 77. Словник жарґонної лексики української мови
  7. цикл — (англ. сусle) сукупність процесів, робіт, операцій, що утворюють завершену послідовність. Наприклад, життєвий цикл, виробничий цикл, відтворювальний цикл. Економічний словник
  8. цикл — -у, ч. 1》 Сукупність взаємозв'язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протягом певного проміжку часу. 2》 Послідовний ряд чого-небудь. 3》 Певна група наук, дисциплін, об'єднаних за яким-небудь загальним принципом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. цикл — (від грец. κύκλος – круг, коло, круговерть) 1. Сукупність взаємозв’язаних явищ, процесів, що створюють закінчене коло розвитку протягом якогось проміжку часу (напр., Ц. виробничий, Ц. парової машини, двигуна внутрішнього згоряння). Словник іншомовних слів Мельничука
  10. цикл — нульови́й цикл. Початок, початковий етап чого-небудь. — Снідаючи, він мимоволі подумав, що його життя за останній час спинилося, застигло на нульовому циклі (М. Колесников). Фразеологічний словник української мови
  11. цикл — РЯД (сукупність подій, явищ і т. ін., послідовних у часі), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЦИКЛ, ПЛЕТЕНИ́ЦЯ. Ще.. прокотиться друга (тисяча років) І безмірний їх ряд промине (І. Франко); Життя — це і є низка перемін (Є. Словник синонімів української мови
  12. цикл — Цикл, -лу, в -клі; ци́кли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)