1. Словник української мови в 11 томах

циліндричний

ЦИЛІНДРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до цилі́ндр 1, 2.

Гарбузи бувають різної форми (кулеподібні, сплюснуті, циліндричні) (Укр. страви, 1957, 209);

Вздовж залізничної колії вишикувались численні циліндричні сховища. Біля них натовпились цистерни (Шовк., Інженери, 1956, 5);

Як і в палаці, з початку бенкету пили тільки пиво у високих циліндричних склянках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 97);

Поставив [Максим] шестерню. Перевірив циліндричну фрезу, кутову, фасонну. Все це зробив неквапливо, але впевнено. За хвилину верстат ожив (Ткач, Арена, 1960, 177).

Циліндри́чна пове́рхня, мат.— поверхня, утворена поступальним рухом прямої лінії по заданій кривій.

Кость пришвартував човна, вискочив нагору і, вправно балансуючи, побіг уздовж циліндричної поверхні понтона (Ю. Янов., II, 1954, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циліндричний — ЦИЛІНДРИЧНИЙ – ЦИЛІНДРОВИЙ Циліндричний. Який має форму циліндра: циліндрична піч, циліндрична посудина, циліндрична поверхня (у математиці). Циліндровий. Який стосується циліндра – деталі або пристрою; який має циліндри: циліндровий хід, циліндрова потужність, циліндрова молотарка. Літературне слововживання
  2. циліндричний — [циел'індричнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. циліндричний — циліндри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. циліндричний — ЦИЛІНДРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до цилі́ндр 1, 2. Гарбузи бувають різної форми (кулеподібні, сплюснуті, циліндричні) (з наук.-попул. літ.); Вздовж залізничної колії вишикувались численні циліндричні сховища. Біля них натовпились цистерни (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. циліндричний — -а, -е. Прикм. до циліндр 1), 2). Циліндрична поверхня мат. — поверхня, утворена поступальним рухом прямої лінії по колу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. циліндричний — циліндри́чний той, що має форму циліндра; ц-а поверхня – поверхня, утворена прямою лінією (твірною), що переміщується паралельно самій собі вздовж якоїсь лінії (напрямної); ¤ ц. котел – найпростіша конструкція котла, що складається з барабана, під яким розміщено топку. Словник іншомовних слів Мельничука