1. Словник української мови в 11 томах

цитація

ЦИТА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. цитува́ти.

Досить часте звертання Шевченка до цитації з гоголівських творів, до образів великого російського майстра слова свідчить про міцні зв’язки Шевченка з художніми творами Гоголя (Мовозн., XVII, 1962, 38);

// Наведені цитати як результат цієї дії.

Тамара охоче говорила про поезію і судила про неї не по-дилетантськи. Неточні цитації, замінені наспіх рядки — того Ярослав уникав при ній. Вона судила тверезо, жорстоко, але не холодно (Мушк., День.., 1967, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитація — Цита́ція: — веління, бажання, наказ [5;7] Словник з творів Івана Франка
  2. цитація — [циетац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. цитація — цита́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. цитація — ЦИТА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. цитува́ти. Досить часте звертання Шевченка до цитації з гоголівських творів, до образів великого російського майстра слова свідчить про міцні зв'язки Шевченка з художніми творами Гоголя (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. цитація — -ї, ж. Дія за знач. цитувати. || Наведені цитати як результат цієї дії. Великий тлумачний словник сучасної мови