1. Словник української мови в 11 томах

цитування

ЦИТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цитува́ти.

Андрій Малишко просто-таки закоханий у Шевченкову поезію. Він не наслідує її, але подекуди вдається до одвертого цитування й перефразовування (Рильський, III, 1956, 257);

Форми і методи використання народнопісенних багатств у творах Лятошинського надзвичайно різноманітні: цитування пісень, вживання окремих народних поспівок та зворотів, створення оригінальних тем в дусі народної пісні (Нар. тв. та етн., 2, 1963, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитування — [циетуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. цитування — цитува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. цитування — ЦИТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цитува́ти. Андрій Малишко просто-таки закоханий у Шевченкову поезію. Він не наслідує її, але подекуди вдається до одвертого цитування й перефразовування (М. Словник української мови у 20 томах
  4. цитування — -я, с. Дія за знач. цитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цитування — Цитува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)