1. Словник української мови в 11 томах

цмокіт

ЦМО́КІТ, коту, ч., рідко. Те саме, що цмо́кання.

Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом висмикнувши їх, стрибнули (Досв., Вибр., 1959, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цмокіт — цмо́кіт іменник чоловічого роду цмокання рідко Орфографічний словник української мови
  2. цмокіт — ЦМО́КІТ, коту, ч., рідко. Те саме, що цмо́кання. Шкапенята одразу вгрузли передніми ногами в багно і, з цмокотом висмикнувши їх, стрибнули (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  3. цмокіт — -коту, ч., рідко. Те саме, що цмокання. Великий тлумачний словник сучасної мови