1. Словник української мови в 11 томах

цокольок

ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч. Зменш. до цо́коль.

У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (Дерев. зодч. Укр., 1949, 59).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цокольок — цокольо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. цокольок — ЦОКОЛЬО́К, лька́, ч. Зменш. до цо́коль. У Поліссі, на Волині і в карпатських районах, на батьківщині рублених будівель, такого цоколька, як неодмінного конструктивного елемента будов, немає (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. цокольок — -лька, ч. Зменш. до цоколь. Великий тлумачний словник сучасної мови