цуг

ЦУГ, у, ч. Коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами один за одним.

[Кармелюк:] Ну, а на шляху як, що роблять хлопці? [Кушнірук:] А що ж хлопцям робить: сплять над шляхом, аж птаство у лісі полохається. За три дні ні один цуг, ні один тарантас не проїхав — пани тепер бояться цього шляху, як огню (Вас., III, 1960, 410);

— А якось раптом — трах-бах — і зупинився «Кейс». Ні сюди ні туди. Виволокли його цугом волів із поля, поставили за панською воловнею (Речм., Весн. грози, 1961, 94);

// розм. Ряд, валка возів, саней і т. ін., які їдуть услід одне одному.

Головком тим часом готував резерви. Довгий цуг селянських підвід попався йому на вулиці (Ю. Янов., І, 1958, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цуг — Цуг: — коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами один за одним [51] — взвод [19] — частина компанії (роти) [VI] — частина роти, взвод [VII] Словник з творів Івана Франка
  2. цуг — = цуга (нім. Zug — рух) — висувне коліно духового музичного інструменту — тромбону, призначене для змінювання висоти звуку(див. Куліса) Словник-довідник музичних термінів
  3. цуг — цуг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. цуг — ЦУГ, у, ч. Коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами один за одним. [Кармелюк:] Ну, а на шляху як, що роблять хлопці? [Кушнірук:] А що ж хлопцям робить: сплять над шляхом, аж птаство у лісі полохається. Словник української мови у 20 томах
  5. цуг — Ряд Словник застарілих та маловживаних слів
  6. цуг — -у, ч. Коні, воли і т. ін., запряжені поодинці або парами одне за одним. || розм. Ряд, валка возів, саней і т. ін., які їдуть услід одне за одним. Великий тлумачний словник сучасної мови