1. Словник української мови в 11 томах

цукерок

ЦУКЕ́РОК, рка, ч. Те саме, що цуке́рка.

— Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці… (Коцюб., І, 1955, 325);

Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Той недовірливо дивиться на таку розкіш, тягне її до себе, зубами обриває папірець, але потім розламує цукерок і одну половину простягає Бараболі (Стельмах, II, 1962, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукерок — (з цукрового сиропу) карамелька, зб. монпансьє, карамеля, карамель; (з молока й цукру) тягучка; цукорок, цукорка. Словник синонімів Караванського
  2. цукерок — цуке́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. цукерок — ЦУКЕ́РОК, рка, ч. Те саме, що цуке́рка. – Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком у розмальованій обгортці... (М. Коцюбинський); Бараболя виймає з кишені довгий саморобний цукерок, подає синові. Словник української мови у 20 томах
  4. цукерок — -рка, ч. Те саме, що цукерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цукерок — Цуке́рок, -ке́рка; -ке́рки, -рків (ч. р.) і цуке́рка, -ки; -ке́рки, -ке́рок (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цукерок — Цукерок, -рка м. Конфекта. Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю. Левиц. Пов. 188. Словник української мови Грінченка