1. Словник української мови в 11 томах

цукор

ЦУ́КОР, кру, ч.

1. Продукт харчування, солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини та ін.

Дарка ж приходила додому з порожніми руками, хіба що грудочку цукру Прісьці принесе (Л. Укр., III, 1952, 640);

Жовтавий цукор розсипався в склянці І осідав, мов паморозь, на дні (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 80);

Отут, біля грабини, і залишилася неширока мережка дивовижно буйних кленів. Колись кріпаки Стадницького з їхнього соку добували собі кленовий цукор (Стельмах, Хліб.., 1959, 77);

*У порівн. Бортрадист широко посміхається, показуючи зуби, білі, як цукор (Перв., Дикий мед. 1963, 4).

♦ Цу́кром не году́й — те саме, що Хлі́бом (ме́дом) не году́й ( див. годува́ти).

2. перев. мн. цукри́, ів, спец. Назва ряду органічних сполук перев. з групи вуглеводів.

В місцях відкладання, залежно від виду рослин, у тій чи іншій кількості утворюються крохмаль, інсулін та інші форми, які називаються складними цукрами (Добрива.., 1956, 13).

Солодо́вий цу́кор див. солодо́вий;

Фрукто́вий цу́кор див. фрукто́вий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукор — (сипкий) пісок, цукор-пісок; (грудковий) рафінад, цукор-рафінад. Словник синонімів Караванського
  2. цукор — [цукор] -кру, м. (ў) -кр'і Орфоепічний словник української мови
  3. цукор — цу́кор 1 іменник чоловічого роду харчовий продукт цу́кор 2 іменник чоловічого роду назва ряду органічних сполук Орфографічний словник української мови
  4. цукор — ЦУ́КОР, кру, ч. 1. Солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини та ін. Дарка ж приходила додому з порожніми руками, хіба що грудочку цукру Прісьці принесе (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. цукор — цу́кор (цу́кєр) цукор ◊ солодкий як цу́кор про улесливу людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. цукор — -кру, ч. 1》 Продукт харчування, солодка на смак біла кристалічна речовина, що виготовляється з цукрових буряків, цукрової тростини та ін. 2》 перев. мн. цукри, -ів, спец. Назва ряду органічних сполук перев. з групи вуглеводів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цукор — Харчовий продукт, який легко засвоюється, має вел. енергетичну цінність (калорійність), одержують з цукрової тростини або цукрових буряків; містить понад 99,5% сахарози; розрізняють ц.-пісок, ц.-рафінад та ц.-сирець. Універсальний словник-енциклопедія
  8. цукор — Цу́кор, цу́кру, в -крі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. цукор — Цукар, цукер, цукор, цукур, -кру м. Сахаръ. Котл. Ен. Од. 490. Чужая біда за цукар. Ном. № 2341. Масненький та солоденький, гадав би сь з меду та цукру. Гн. II. 27. Солодке, як цукор. Ном. № 7809 (одм.). --------------- Цукор, -кру м. см. цукар. Словник української мови Грінченка