цюк
ЦЮК, ЦЮК-ЦЮ́К, виг., розм.
1. Звуконаслідування, що означає звук від удару по чому-небудь.
2. розм. Уживається як присудок за знач. цю́кати і цю́кнути.
Він цюк — і хатку розрубав (Гл., Вибр., 1951, 211);
[Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається, кулак чи порплиця: цюк раз, цюк удруге — і полагодив!.. А тут щоденна, щохвилинна біда!.. (Кроп., І, 1958, 175);
— Я, жучок, Рубав дрючок Та й наскочив на сучок.. Я про себе не подбав. Цюк — і ніжку одрубав! (Перв., Райдуга.., 1960, 58);
Вийме [Марко] курку з лантуха,.. цюк ножем по шиї— і готово (Тют., Вир, 1964, 352);
Пішов [Погребняків син] стелі у шахті кріпити. Машина пройшла, пилюга пересілася, і тут він сокирою: цюк-цюк і стояка поставив, цюк-цюк і другого поставив (Рудь, Гомін.., 1959, 90).
Значення в інших словниках
- цюк — цюк вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- цюк — ЦЮК, ЦЮК-ЦЮ́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару по чому-небудь. В цих кроках видати кожну бездоганно приладнану гаєчку до віками плеканого механізму. Тут ніщо не зірветься, тільки – Цок! Цок! (Б. Антоненко-Давидович). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
- цюк — цюк → кцюк Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цюк — виг., розм. Звуконаслідування, що означає легкий удар сокири. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цюк — Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Чуб. І. 215. Грин. І. 220. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Стор. II. 70. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. Грин. II. 184. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк. Словник української мови Грінченка