цябрина
ЦЯ́БРИНА, и, ж., діал. Цямрина.
— Сидить моє золото [дитина] коло самісінької криниці, а та криниця та ще без цябрини (Вас., Вибр., 1954, 252).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цябрина — цябри́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цябрина — ЦЯ́БРИНА, и, ж., діал. Цямрина. – Сидить моє золото [дитина] коло самісінької криниці, а та криниця та ще без цябрини (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- цябрина — -и, ж., діал. Цямрина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цябрина — ЦЯ́МРИНА (в колодязі, штольні тощо), ЗРУБ, ЦЯ́БРИНА діал., ЦЯ́МРА діал., ЦЕБРИ́НА діал.; ЦЯ́МРИННЯ збірн. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (І. Словник синонімів української мови
- цябрина — Цябрина, -ни ж. = цямрина. Словник української мови Грінченка