цяп
ЦЯП, ЦЯП-ЦЯ́П, виг., діал. Ціп, ціп-ціп.
Було жінка його вийде вранці да на курей: «цяп-цяп» (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цяп — цяп вигук незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- цяп — ЦЯП, ЦЯП-ЦЯ́П, виг., діал. 1. виг., розм. Уживається на позначення сильних поштовхів, струсів, стуків. Вікна тихо, але ненастанно дзвеніли, столи і бюрка хиталися, а знадвору доходили лише короткі, сухі стуки: цяп! цяп! цяп! (І. Франко). 2. Ціп, ціп-ціп. Словник української мови у 20 томах
- цяп — Цяп меж., которымъ сзываютъ куръ. Було жінка його вийде вранці да на курей: «кур-кур, цяп-цяп». ЗОЮР. I. 108. Словник української мови Грінченка