цята
ЦЯ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ця́тка.
Я завважила, що очі її були чи втомлені, чи заплакані, невеликі цяти рум’янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Л. Укр., III, 1952, 612).
♦ До ця́ти — те саме, що До ця́точки ( див. ця́точка).
— Але ясний граф відхилив мої розпорядки, й його мосць,— підкреслив ущипливо Лянцкоронський,— зауважив мені, що відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив… (Стар., Облога.., 1961, 40);
Ні (ані́) ця́ти — те саме, що Ні (ані́) ця́точки ( див. ця́точка).
Я мовив: Сумний твій стан! Та з твоїми панами Я співчуття не маю ні цяти (Фр., XI, 1952, 246).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цята — Ця́та: — крапка, цятка, пляма [3] — краплина [2,13] Словник з творів Івана Франка
- цята — Плямка, крапка, ляпка, зірочка, точка; цяточка, цятин|к|а. Словник синонімів Караванського
- цята — ця́та іменник жіночого роду цятка розм. Орфографічний словник української мови
- цята — ЦЯ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що ця́тка. Я завважила, що очі її були чи втомлені, чи заплакані, невеликі цяти рум'янців виразно червоніли на білому змарнілому обличчі (Леся Українка); Вночі пройшов дощ, тож коли я підійшов до хвилеріза... Словник української мови у 20 томах
- цята — цята (цата) дрібна монета Словник застарілих та маловживаних слів
- цята — -и, ж., розм. Те саме, що цятка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цята — ПЛЯ́МА (частина поверхні, що виділяється своїм забарвленням, кольором, освітленням), ЛА́ТКА, ПЛІШИ́НА розм.; ПЛЯ́МКА, ЦЯ́ТКА розм., ЦЯ́ТА розм., ЦЯТИ́НА розм. (невелика); ПІДПА́ЛИНА, ВІДМІ́ТИНА (перев. на тілі тварини, птаха); ЛЯ́ПКА розм. Словник синонімів української мови
- цята — Цята, -ти ж. 1) Крапинка, пятнышко, точка. 2) Капля. Йди по воду, бо нема води й цяти. Черк. у. ум. цятка, цяточка. Словник української мови Грінченка