цятинка

ЦЯТИ́НКА, и́, ж. Зменш.-пестл. до цяти́на.

Однак усякий, хто мав лише цятинку дару думати, мусив признати, що лісовий радник не те, що надворний [надвірний] радник! (Коб., І, 1956, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цятинка — [ц'атинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  2. цятинка — цяти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. цятинка — ЦЯТИ́НКА, и́, ж. Зменш.-пестл. до цяти́на. Однак усякий, хто мав лише цятинку дару думати, мусив признати, що лісовий радник не те, що надворний [надвірний] радник! (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  4. цятинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цятина. Великий тлумачний словник сучасної мови