цятинка
ЦЯТИ́НКА, и́, ж. Зменш.-пестл. до цяти́на.
Однак усякий, хто мав лише цятинку дару думати, мусив признати, що лісовий радник не те, що надворний [надвірний] радник! (Коб., І, 1956, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цятинка — [ц'атинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- цятинка — цяти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цятинка — ЦЯТИ́НКА, и́, ж. Зменш.-пестл. до цяти́на. Однак усякий, хто мав лише цятинку дару думати, мусив признати, що лісовий радник не те, що надворний [надвірний] радник! (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- цятинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цятина. Великий тлумачний словник сучасної мови