1. Словник української мови в 11 томах

цілокраїй

ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с. Який має цілі краї, з цілими краями.

Перші листки [картоплі], що з’являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (Картопля, 1957, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілокраїй — цілокра́їй прикметник Орфографічний словник української мови
  2. цілокраїй — ЦІЛОКРА́ЇЙ, я, с. Який має цілі краї, з цілими краями. Перші листки картоплі, що з'являються на поверхні під час проростання бульб або насіння, прості, цілокраї (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. цілокраїй — -я, -є. Який має цілі краї, з цілими краями. Великий тлумачний словник сучасної мови