1. Словник української мови в 11 томах

цілорічний

ЦІЛОРІ́ЧНИЙ, а, е. Який триває протягом цілого року, цілий рік.

Вже коли нещасливі «Pauvres gens» таки знайшли собі притулок після цілорічної блуканини, то видно ще моя доля не загинула (Л. Укр., V, 1956, 75);

Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія, І невблаганно важка, цілорічна марнується праця (Зеров, Вибр., 1966, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілорічний — Всерічний Словник чужослів Павло Штепа
  2. цілорічний — цілорі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. цілорічний — ЦІЛОРІ́ЧНИЙ, а, е. Який триває протягом цілого року, цілий рік. Вже коли нещасливі “Pauvres gens” таки знайшли собі притулок після цілорічної блуканини, то видно ще моя доля не загинула (Леся Українка); Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія... Словник української мови у 20 томах
  4. цілорічний — -а, -е. Який триває протягом цілого року, цілий рік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цілорічний — Цілорі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цілорічний — Цілорічний, -а, -е Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця. Словник української мови Грінченка