цінуватися
ЦІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що ціни́тися.
Підкова стала в горах коштовністю.. Малі ж підкови для наших коней цінувались особливо високо, як пістолетні патрони найдефіцитніших калібрів (Гончар, І, 1954, 80);
Освіта особливо цінувалась серед запорожців, і люди письменні тут завжди були у великій пошані (Добр., Очак. розмир, 1965, 21);
Несподівані, часті наскоки і обшуки посипалися на нас [військовополонених], як сніг на голову. Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота. Певніш, на вагу життя (Коз., Гарячі руки, 1960, 73);
Духовний світ людини, і в першу чергу мислителя, художника, цінується ставленням її до об’єктивного світу, до оточення, до суспільно-громадських відносин (Мал., Думки.., 1959, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цінуватися — ЦІНИТИСЯ, мати ціну <�вартість>, бути в ціні, вартувати. Словник синонімів Караванського
- цінуватися — [ц'інуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- цінуватися — ЦІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що ціни́тися. Підкова стала в горах коштовністю .. Малі ж підкови для наших коней цінувались особливо високо, як пістолетні патрони найдефіцитніших калібрів (О. Словник української мови у 20 томах
- цінуватися — цінува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- цінуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що цінитися. Великий тлумачний словник сучасної мови