чалап
ЧАЛА́П, ЧАЛА́П-ЧАЛА́П, присуди. сл„ розм. Уживається за знач. чала́пати і чала́пнути.
На тракті болото по кістки, рідке і чорне, як смола, а він чалап-чалап то на один край вулиці, то на другий (Фр., IV, 1950, 335).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чалап — ЧАЛА́П, ЧАЛА́П-ЧАЛА́П, виг., у знач. пред., розм. Дія за знач. чала́пати, чала́пнути; (перев. щодо повторюваної дії). На тракті болото по кістки, рідке і чорне, як смола, а він чалап-чалап то на один край вулиці, то на другий (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- чалап — чала́п вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови