1. Словник української мови в 11 томах

чалдон

ЧАЛДО́Н, а, ч., діал. Корінний житель Сибіру.

Де з чорним золотом і крейдою вагони, веселі шахтарі на зміну швидко йдуть, між ними гомонять татари па чалдони і стелять по стерні тайги тривожний дух… (Сос., І, 1957, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чалдон — ЧАЛДО́Н, а, ч., діал. Корінний житель Сибіру. Де з чорним золотом і крейдою вагони, веселі шахтарі на зміну швидко йдуть, між ними гомонять татари та чалдони і стелять по стерні тайги тривожний дух... (В. Словник української мови у 20 томах
  2. чалдон — чалдо́н іменник чоловічого роду, істота корінний мешканець Сибіру діал. Орфографічний словник української мови
  3. чалдон — -а, ч., діал. Корінний житель Сибіру. Великий тлумачний словник сучасної мови