чапан

ЧАПА́Н, а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат.

Вдягнені [селяни] хто в чому міг. Бо були на них і ношені польські кунтуші і подільські свити, козачі чумарки і навіть татарські легкі, для літа чапани (Ле, Хмельницький, І, 1957, 394).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чапан — ЧАПА́Н, а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат. Вдягнені [селяни] хто в чому міг. Бо були на них і ношені польські кунтуші і подільські свити, козачі чумарки і навіть татарські легкі, для літа чапани (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  2. чапан — чапа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чапан — -а, ч. Старовинний верхній селянський одяг у тюрксько-татарських народів, що нагадує жупан або короткий халат. Великий тлумачний словник сучасної мови