1. Словник української мови в 11 томах

чаплія

ЧАПЛІЯ́, ї́, ж. Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду — залізний гачок з дерев’яним держалном.

За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (Котл., І, 1952, 182);

— Так он яка у них релігія і які молитви? — усміхнулась Орися і, взявши чаплію, посадила в піч сковороду з рибою (Тют., Вир, 1964, 513).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаплія — див. держак Словник синонімів Вусика
  2. чаплія — ЧАПЛІЯ́, ї́, ж. Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гачок з дерев'яним держалном. За нею челядь покотила, Схвативши хто що запопав: Кухарка чаплію вхопила, Лакей тарілками шпурляв (І. Словник української мови у 20 томах
  3. чаплія — чаплія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чаплія — -ї, ж. Кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гачок з дерев'яним держалном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чаплія — Чаплія, -лії ж. 1) Сковородникъ, которымъ беруть сковороду. Кухарка чаплію вхопила. Котл. Ен. 2) см. лук 3. Словник української мови Грінченка