1. Словник української мови в 11 томах

частити

ЧАСТИ́ТИ, чащу́, части́ш, недок., розм.

1. Дуже часто, надто швидко робити що-небудь, поспішати в чомусь;

// Бути дуже частим.

— Пульс трохи частить, але ритмічний, наповнений,— заспокоювала Лідія Петрівна хвору, хоч насправді пульс їй не дуже-то подобався (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11).

2. Те саме, що учаща́ти 1.

Де люблять — не части; де не люблять — не ходи! (Укр.. присл.., 1955, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. частити — ЧАСТИ́ТИ, чащу́, части́ш, недок., розм. 1. Дуже часто, надто швидко робити що-небудь, поспішати в чомусь; // Бути дуже частим. – Пульс трохи частить, але ритмічний, наповнений, – заспокоювала Лідія Петрівна хвору... Словник української мови у 20 томах
  2. частити — части́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. частити — чащу, частиш, недок., розм. 1》 Дуже часто, надто швидко робити що-небудь, поспішати в чомусь. || Бути дуже частим. 2》 Те саме, що учащати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. частити — Частити, чащу, -стиш гл. = учащати. Фр. (Желех.). Словник української мови Грінченка