часточка

ЧА́СТОЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до ча́стка 1.

Орли та Яструби наловили Курей, Вовки та Ведмеді нарізали Овець, Телят і нанесли цілу купу перед нового царя. [Лиса Микити]. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних (Фр., IV, 1950, 95);

— Ну, от ваша сестра забере і вас до себе. Навіщо ви їй? Не знаю, як для вас, а для мене ясно, що вона буде зацікавлена в тому, щоб чимскоріш позбутись вас з хати і, очевидно, без тієї часточки, що припадає вам у спадок (Вільде, Сестри.., 1958, 525);

Чи селом пройде, чи широким подвір’ям колгоспним — скрізь її діло, часточка її праці (М. Ол., Чуєш.., 1959, 48);

В своїм оповіданні вона багато наплутала. Частенько верзла нісенітницю. Але тут була часточка болючої правди (Коцюб., І, 1955, 456);

// перен., розм. Життя, вік людини.

Я свою вже часточку Прожив, слава богу,— Підтоптався (Шевч., І, 1963, 313).

2. бот. Те саме, що ча́стка 3.

Всі часточки листка [картоплі], які розміщені між кінцевою і першою парою бічних часток, називаються прикінцевими часточками (Картопля, 1957, 181).

3. Те саме, що части́нка 1.

Іскри між електродами може не бути з таких причин: замикання електродів часточками нагару; замаслювання (Автомоб., 1957, 130);

Багаторічні трави під час пилових бур зменшують перенесення пилових часточок, захищають озимі від заносу і засікання (Хлібороб Укр., 8, 1968, 15).

4. церк. Пожертвування на церкву за упокій душі померлого.

По обідні Данило Харитонович відносив до попа часточку і обов’язково питав: — Чули, отче Ілля, товариші Суса Христа судитимуть? (Панч, В дорозі, 1959, 7).

Пода́ти (да́ти) на ча́сточку — пожертвувати на церкву в ім’я здоров’я ближнього або родича, а також за упокій душі померлого.

Одна Мотря щонеділі, щосвята ходила до церкви та подавала як не шага, то копійку на часточку за здоров’я Максима (Мирний, І, 1949, 217);

— Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини… (Донч., III, 1956, 11);

Треба буде Акафіст на[й]няти Миколаєві святому Й на часточку дати; Бо щось Марко забарився… Може, де в дорозі Занедужав (Шевч., І, 1963, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часточка — І частинка, частка, частиця Шматочок вийнятий із проскомидійної просфори Словник церковно-обрядової термінології
  2. часточка — див. частина Словник синонімів Вусика
  3. часточка — ЧА́СТОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ча́стка 1. Орли та Яструби наловили Курей, Вовки та Ведмеді нарізали Овець, Телят і нанесли цілу купу перед нового царя [Лиса Микити]. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних (І. Словник української мови у 20 томах
  4. часточка — ча́сточка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́сточки Орфографічний словник української мови
  5. часточка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до частка 1). || перен., розм. Життя, вік людини. 2》 бот. Те саме, що частка 3). 3》 Те саме, що частинка 1). 4》 церк. Пожертвування на церкву за упокій душі померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. часточка — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст. Словник синонімів української мови
  7. часточка — Ча́сточка, -чки, -чці; -точки, -точок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. часточка — Часточка, -ки ж. 1) ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Чуб. II. 106. Я свою вже часточку прожив, слава Богу. Шевч. Словник української мови Грінченка