часточка

ЧА́СТОЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до ча́стка 1.

Орли та Яструби наловили Курей, Вовки та Ведмеді нарізали Овець, Телят і нанесли цілу купу перед нового царя. [Лиса Микити]. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних (Фр., IV, 1950, 95);

— Ну, от ваша сестра забере і вас до себе. Навіщо ви їй? Не знаю, як для вас, а для мене ясно, що вона буде зацікавлена в тому, щоб чимскоріш позбутись вас з хати і, очевидно, без тієї часточки, що припадає вам у спадок (Вільде, Сестри.., 1958, 525);

Чи селом пройде, чи широким подвір’ям колгоспним — скрізь її діло, часточка її праці (М. Ол., Чуєш.., 1959, 48);

В своїм оповіданні вона багато наплутала. Частенько верзла нісенітницю. Але тут була часточка болючої правди (Коцюб., І, 1955, 456);

// перен., розм. Життя, вік людини.

Я свою вже часточку Прожив, слава богу,— Підтоптався (Шевч., І, 1963, 313).

2. бот. Те саме, що ча́стка 3.

Всі часточки листка [картоплі], які розміщені між кінцевою і першою парою бічних часток, називаються прикінцевими часточками (Картопля, 1957, 181).

3. Те саме, що части́нка 1.

Іскри між електродами може не бути з таких причин: замикання електродів часточками нагару; замаслювання (Автомоб., 1957, 130);

Багаторічні трави під час пилових бур зменшують перенесення пилових часточок, захищають озимі від заносу і засікання (Хлібороб Укр., 8, 1968, 15).

4. церк. Пожертвування на церкву за упокій душі померлого.

По обідні Данило Харитонович відносив до попа часточку і обов’язково питав: — Чули, отче Ілля, товариші Суса Христа судитимуть? (Панч, В дорозі, 1959, 7).

Пода́ти (да́ти) на ча́сточку — пожертвувати на церкву в ім’я здоров’я ближнього або родича, а також за упокій душі померлого.

Одна Мотря щонеділі, щосвята ходила до церкви та подавала як не шага, то копійку на часточку за здоров’я Максима (Мирний, І, 1949, 217);

— Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини… (Донч., III, 1956, 11);

Треба буде Акафіст на[й]няти Миколаєві святому Й на часточку дати; Бо щось Марко забарився… Може, де в дорозі Занедужав (Шевч., І, 1963, 320).