чахкання
ЧА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ча́хкати і звуки, утворювані цією дією.
Гуркіт перейшов у сопіння й чахкання, на станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (Загреб., Європа 45, 1959, 257);
Ритмічне чахкання трактора Лешнер почув саме тоді, коли разом з Брумбахом і Шільдом обходив панські гаражі (Собко, Запорука.., 1952, 176);
Заходимо в кімнату, на дверях якої напис «Столярна майстерня». Приємний запах соснової стружки, чахкання рубанків та фуганків (Рад. Укр., 2.ІV 1959, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чахкання — ЧА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ча́хкати і звуки, утворювані цією дією. Гуркіт перейшов у сопіння й чахкання, на станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн (П. Словник української мови у 20 томах
- чахкання — ча́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- чахкання — -я, с. Дія за знач. чахкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови