1. Словник української мови в 11 томах

чвакання

ЧВА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. чва́кати і звуки, утворювані цією дією.

Серед будь-якого безладного гамору і клекоту відрізнить він рипіння коліс і чвакання кінських копит по болотяному шляху (Рибак, Помилка.., 1956, 14);

Коли ледве чутне хлипання стало виразним і перетворилося на голосне чвакання смоків, Курбала спинився (Досв., Вибр., 1959, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвакання — див. звучання; хлюпання Словник синонімів Вусика
  2. чвакання — ЧВА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. чва́кати і звуки, утворювані цією дією. Серед будь-якого безладного гамору і клекоту відрізнить він рипіння коліс і чвакання кінських копит по болотяному шляху (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. чвакання — чва́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. чвакання — -я, с. Дія за знач. чвакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови