1. Словник української мови в 11 томах

чекмінь

ЧЕКМІ́НЬ, ме́ня, ч.

1. Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів — суконний напівкаптан у талію із складками ззаду.

2. заст. Довгий верхній суконний каптан у міщан.

Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт (Мирний, III, 1954, 75);

Його чекмінь, підперезаний порожньою кулеметною стрічкою, голова в драній гостроверхій шапці і вся його постать велетня вставала перед товаришами і знову тонула в хурделиці (Мик., II, 1957, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чекмінь — ЧЕКМІ́НЬ, ме́ня, ч. 1. Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів – суконний напівкаптан у талію із складками ззаду. Кавказці в чекменях. 2. заст. Довгий верхній одяг у міщан. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  2. чекмінь — чекмі́нь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чекмінь — -меня, ч. 1》 Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів – суконний напівкаптан у талію зі складками ззаду. 2》 заст. Довгий верхній суконний каптан у міщан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чекмінь — Чекмінь, -ня м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. Мир. Пов. II. 50. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Мкр. Н. 26. см. чекман. Словник української мови Грінченка