1. Словник української мови в 11 томах

чемериця

ЧЕМЕРИ́ЦЯ, і, ж. (Vertarum L.). Багаторічна отруйна трав’яниста рослина, що росте на низинах, заплавах рік і т. ін.; використовується в медицині.

У древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Відомо, що вона — досить сильна отрута (Знання.., 10, 1965, 13);

Як вже втих [адвокат], кажу йому причину своїх відвідин. Де-не-де! Крутить носом, як від чемериці (Март., Тв., 1954, 205);

Запахло отруйною чемерицею, іржавим болиголовом, кислим корінням (Стельмах, II, 1962, 68);

Похилилась на дуба ялина, Мов кохана хлопцеві на груди. По обох їх чемериця в’ється (Перв., З глибини, 1956, 118).

◊ Чемери́ці об’ї́стися — одуріти.

— Ти, парубче, може, чемериці об’ївся зранку? — гримнув на нього шинкар.— Я за тебе маю вкладати посуду? (Стельмах, І, 1962, 442).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чемериця — ЧЕМЕРИ́ЦЯ, ЧИМИРИ́ЦЯ, і, ж. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина родини лілійних, що росте на низинах, заплавах рік і т. ін.; використовується в медицині. У давній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Словник української мови у 20 томах
  2. чемериця — чемери́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чемериця — -і, ж. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина, що росте на низинах, заплавах рік і т. ін.; використовується в медицині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чемериця — Трав'яниста багаторічна рослина вис. до 1,5 м; отруйна; в Україні зростає на полонинах Карпат, на лісових галявинах, вогких луках, напр., ч. біла; з кореневищ добувають алкалоїди, напр., вератрин, які використовують у медицині; потребує охорони. Універсальний словник-енциклопедія
  5. чемериця — як (мов, нена́че і т. ін.) чемери́ці (те́ртого хрі́ну і т. ін.) поню́хав. Хто-небудь неприємно вражений чимсь, приголомшений, очманілий і т. ін. Заграв, заспівав, як мов до своєї (дівчини). Фразеологічний словник української мови
  6. чемериця — Чемери́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чемериця — Чемериця, -ці ж. раст. а) — біла. Veratrum album L. ЗЮЗО. І. 140. б) — жовтава. Veratrum Lobellianum. Шух. І. 20. в) — чо́рна. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 140. Словник української мови Грінченка