1. Словник української мови в 11 томах

червити

ЧЕ́РВИТИ, вить; мн. че́рвлять; недок. Відкладати яєчка, плодити черву.

В здоровій сім’ї матка кладе яйця (пасічники кажуть: червить) щодня, починаючи з кінця зими і до осені (Бджоли, 1955, 37);

В кінці медозбору він [пасічник] обрізує у призначених на бракування маток лапки на задніх ніжках. Така матка не може червити (Колг. Укр., 6, 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червити — ЧЕ́РВИТИ, вить; мн. че́рвлять; недок. Відкладати яєчка, плодити черву. В здоровій сім'ї матка кладе яйця (пасічники кажуть: червить) щодня, починаючи з кінця зими і до осені (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. червити — че́рвити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. червити — -вить; мн. червлять; недок. Відкладати яєчка, плодити черву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. червити — Червити, -ся, -влю, -ся, -виш, -ся гл. О насѣкомыхъ: выплаживать, класть яички. Матка червиш. Вх. Зн. 79. Словник української мови Грінченка