1. Словник української мови в 11 томах

червонавий

ЧЕРВОНА́ВИЙ, ЧЕРВОНЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що червоня́стий.

Ще на світанні, пригасивши на сході червонаву заграву, з-за обрію викотилися важкі молочно-сірі хвилі густого туману (Грим., Незакінч. роман, 1962, 282);

Привіталися. Він подав їм руку, прибрану в червоняву рукавичку (Коб., I, 1956, 543).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червонавий — ЧЕРВОНА́ВИЙ, ЧЕРВОНЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що червоня́стий. Ще на світанні, пригасивши на сході червонаву заграву, з-за обрію викотилися важкі молочно-сірі хвилі густого туману (Я. Гримайло); Привіталися. Словник української мови у 20 томах
  2. червонавий — червона́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. червонавий — червонявий, -а, -е. Те саме, що червонястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. червонавий — ЧЕРВОНЯ́СТИЙ (ЧЕРВОНА́СТИЙ), ЧЕРВОНУВА́ТИЙ, ЧЕРВОНА́ВИЙ (ЧЕРВОНЯ́ВИЙ) Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння. Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка); Молодий сад почав переодягатись. Словник синонімів української мови