1. Словник української мови в 11 томах

червонопрапорник

ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК, а, ч. Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора.

Озираючи червонопрапорників, Ворошилов зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся.— Дома, значить, товаришу Килигей? (Гончар, II, 1959, 383).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червонопрапорник — ЧЕРВОНОПРА́ПОРНИК, а, ч., іст. Особа, нагороджена орденом Червоного Прапора. Озираючи червонопрапорників, Ворошилов зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся. – Дома, значить, товаришу Килигей? (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  2. червонопрапорник — червонопра́порник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови