червоточина

ЧЕРВОТО́ЧИНА, и, ж.

1. Пошкодження у вигляді отворів у деревині чи плодах, що їх завдає черва.

Під корою деревини.. можна бачити цілу систему ходів, пророблених личинками жучків-короїдів. Але є пошкодження, що йдуть і всередину стовбура. Такі пошкодження називаються червоточиною (Стол.-буд. справа, 1957, 51);

*Образно. Що тут промарширувала війна, видно з червоточин у землі від авіабомб та снарядів (Ле, Клен. лист, 1960, 140).

2. Що-небудь пошкоджене червою.

Гусениці [стеблового метелика] живуть і живляться переважно всередині стебел, вигризаючи ходи і порожнини з виведеними назовні отворами, через які висипається червоточина (Захист рослин.., 1952, 235);

— Буває, що зовні дивитися — яблуко, а розкуси, всередині сама червоточина (Чорн., Потік.., 1956, 243).

3. збірн., сад. Те саме, що червото́ка 2.

До Івана з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина (Сл. Гр.).

4. перен. Те саме, що черв’я́к 3.

У палатах є чимало хворих, та немає серед них такої, як вона. Їх не точить червоточина сумнівів, невідомості (Ле, Ю. Кудря, 1956, 289).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червоточина — див. вада Словник синонімів Вусика
  2. червоточина — ЧЕРВОТО́ЧИНА, и, ж. 1. Пошкодження у вигляді ходів та отворів у деревині, стеблах чи плодах, що їх завдає черва, личинки комахи. Під корою деревини .. можна бачити цілу систему ходів, пророблених личинками жучків-короїдів. Словник української мови у 20 томах
  3. червоточина — червото́чина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. червоточина — -и, ж. 1》 Пошкодження у вигляді отворів у деревині чи плодах, що їх завдає черва. 2》 Що-небудь пошкоджене червою. 3》 збірн., сад. Те саме, що червотока 2). 4》 перен. Те саме, що черв'як 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. червоточина — Червото́чина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. червоточина — Червоточина, -ни ж. 1) Червоточина. На дерево зрублене нападе червоточина. Чуб. І. 10. 2) = червотока 2. До Івана (VI. 24) з дерева пада усяке яблуко, а після Івана тілько червоточина. Мнж. 157. Словник української мови Грінченка