1. Словник української мови в 11 томах

чергуватися

ЧЕРГУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним.

Тяжкі сни, перериваючи сон, чергувалися з прикрими споминами (Коцюб., І, 1955, 259);

— Це ми, бачте, чергуємось з Досифеєм: ставимо самовар по черзі: раз він, раз я,— сказала Майбородиха (Н.-Лев., IV, 1956, 281);

Морози і хуртовини чергувалися з осінньою мжичкою й вітрами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 222);

// Розташовуватись один за одним.

Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (Сенч., На Бат. горі, 1960, 9);

Праворуч і ліворуч височіли схили гір, зеленіли травою і яскравими квітами. Трави чергувалися з кущами малини, ожини, порічок, шипшини й смородини (Тулуб, В степу.., 1964, 115).

2. розм., заст. Сперечатися за чергу між собою, домовлятися, кому першим виконувати щось.

Стали чергуватись, кому б піти. Антосьо хотів уже хурмана посилати, як входить бурсак (Свидн., Люборацькі, 1955, 158).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чергуватися — Мінятися по черзі, р. чергувати Словник синонімів Караванського
  2. чергуватися — ЧЕРГУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним. Тяжкі сни, перериваючи сон, чергувалися з прикрими споминами (М. Словник української мови у 20 томах
  3. чергуватися — чергува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чергуватися — -ується, недок. 1》 Послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним. || Розташовуватись один за одним. 2》 розм., заст. Сперечатися за чергу між собою, домовлятися, кому першим виконувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чергуватися — ЧЕРГУВА́ТИСЯ (послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним), ПЕРЕМЕЖО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕМЕЖАТИСЯ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ЧЕРГУВА́ТИ рідше. Тяжкі сни, перериваючи сон, чергувалися з прикрими споминами (М. Словник синонімів української мови
  6. чергуватися — Чергува́тися, -гу́юся, -гу́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чергуватися — Чергуватися, -гуюся, -єшся гл. 1) Чередоваться. 2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Чуб. II. 634. Стали чергуватись, кому б піти. Св. Л. 231. Словник української мови Грінченка