1. Словник української мови в 11 томах

черемшина

ЧЕРЕМШИ́НА, и, ж.

1. Те саме, що чере́мха.

В руках одного замаяло щось біле-біле, як сніг, як цвіт черемшини (Вас., II, 1928, 321).

2. Одне дерево або кущ черемхи.

Ожина повилась, послалась по долині. Черемшину пойняв буйний, лапатий хміль (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Черемшина — Черемши́на прізвище Орфографічний словник української мови
  2. черемшина — ЧЕРЕМШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що чере́мха. В руках одного замаяло щось біле-біле, як сніг, як цвіт черемшини (С. Васильченко). 2. Одне дерево або кущ черемхи. Ожина повилась, послалась по долині. Черемшину пойняв буйний, лапатий хміль (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). Словник української мови у 20 томах
  3. черемшина — -и, ж. 1》 Те саме, що черемха. 2》 Одне дерево або кущ черемхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черемшина — ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М. Словник синонімів української мови
  5. черемшина — Черемшина, -ни ж. Одно дерево черемухи. Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами. Федьк. Пов. 95. Була їдна черемшина, та й та усохла. Чуб. V. 121. Словник української мови Грінченка