черепашка

ЧЕРЕПА́ШКА, и, ж.

1. Загальновживана назва слимаків, молюсків і т. ін. із стулчастим або іншим твердим захисним покриттям.

На вузенькій смужці прибережного.. піску, ставши на ребро, повзла черепашка, лишаючи за собою борозенку (Донч., IV, 1957, 249).

2. Тверде захисне покриття деяких безхребетних тварин (слимаків, молюсків і т. ін.) у вигляді стулок або витої коробочки.

Легенькою хвилею хитається порожня черепашка (Мирний, III, 1954, 242);

У більшості слимаків симетрію дуже порушує черепашка, в якій слимак живе, висовуючись з неї і знову ховаючись з допомогою м’язів (Шкідн. поля.., 1949, 11);

// Стулки, уламки стулок з такого покриття.

Батько, видно, писав з фронту часто; перев’язані стрічками листи колись лежали в чималенькій інкрустованій черепашками скриньці (Мушк., День.., 1967, 56);

// збірн. Скупчення, поклади в якомусь місці такого твердого покриття та його уламків.

В грунтовому профілі прошарки піску чергуються з прошарками черепашки, а в окремих місцях ці шари перемішані (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 9).

3. ент. Невелика хоботна комаха, що є небезпечним шкідником злакових культур.

Особливо різко знижує хлібопекарську силу борошна пошкодження зерна шкідливою черепашкою. Вона виділяє особливі ферменти, які руйнують білок (Хлібороб Укр., 6, 1970, 5).

4. Зменш.-пестл. до черепа́ха.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черепашка — Язичково-клавішний інструмент, різновид російсьської гармоні маленького розміру (ліліпут, колібрі) з 3 — 7 клавішами. Ч. різних розмірів та діапазонів застосовуються в ансамблях. Словник-довідник музичних термінів
  2. черепашка — ЧЕРЕПА́ШКА, и, ж. 1. Загальновживана назва слимаків, молюсків і т. ін. із стулчастим або іншим твердим захисним покриттям. На вузенькій смужці прибережного .. піску, ставши на ребро, повзла черепашка, лишаючи за собою борозенку (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. черепашка — черепа́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. черепашка — -и, ж. 1》 Загальновживана назва слимаків, молюсків і т. ін. із стулчастим або іншим твердим захисним покриттям; ракушка. 2》 Тверде захисне покриття деяких безхребетних тварин (слимаків, молюсків і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. черепашка — Вапняковий кістяк молюсків, т.зв. мантія; у черевоногих, напр., закручена у спіраль, у двостулкових молюсків складається з двох половинок, у двозябрових головоногих — внутрішня, вкрита мантією. Універсальний словник-енциклопедія
  6. черепашка — ЧЕРЕПА́ШКА (загальновідома назва слимаків, молюсків тощо з твердим покриттям), МУ́ШЛЯ. В теплих морях ловлять устриці — такі поживні черепашки (О. Донченко); На приморському безлюдді Обернувся я в дитину; Гарні мушлі підбираю; Вглядю кращі, — давні кину (А. Кримський). Словник синонімів української мови
  7. черепашка — Декоративний елемент в декоративному оформленні фасадів й інтер'єрів, що нагадує морську черепашку. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. черепашка — Черепашка, -ки ж. Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками. Левиц. І. 63. Словник української мови Грінченка