черепашник
ЧЕРЕПА́ШНИК, у, ч., спец. Пориста порода, що складається з черепашок (у 2 знач.), скріплених вапняним мулом; використовується як будівельний матеріал.
Коли Рахіма була вільна, разом ходили на берег, мовчки сиділи на черепашнику, слухали шепіт моря (Дор., Не повтори.., 1968, 36);
Щоб припинити вивезення черепашнику, гравію і піску з пляжів для потреб будівництва, намічено спорудження кар’єрів і дробильно-сортувальних заводів у Криму і Грузії (Рад. Укр., 4. II 1969, 3);
// Плита або блок такої породи, з яких складають стіни якої-небудь будівлі.
Море зникло, ми знову їхали серед садів та низеньких будинків, викладених з жовтого черепашнику (Збан., Морська чайка, 1959, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черепашник — ЧЕРЕПА́ШНИК, у, ч., спец. Пориста порода, що складається з черепашок (у 2 знач.), скріплених вапняним мулом; використовується як будівельний матеріал. Коли Рахіма була вільна, разом ходили на берег, мовчки сиділи на черепашнику, слухали шепіт моря (П. Словник української мови у 20 томах
- черепашник — черепа́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- черепашник — -у, ч., спец. Пориста порода, що складається з черепашок (у 2 знач.), скріплених вапняним мулом; використовується як будівельний матеріал. || Плита чи блок такої породи, з яких складають стіни якої-небудь будівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови