1. Словник української мови в 11 томах

черепний

ЧЕРЕПНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до че́реп.

Черепні кістки у новонародженого також перебувають у стадії скостеніння і ще не зрослися одна з одною (Шк. гігієна, 1954, 70).

∆ Черепна́ коро́бка див. коро́бка.

2. у знач. ім. черепні́, и́х, мн. Вищий тип тварин, які мають кістяний або хрящоподібний скелет; хребетні.

Хребетні, або, як їх ще називають, черепні, становлять другий підтип типу хордових (Зоол., 1957, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черепний — ЧЕРЕПНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до че́реп. Черепні кістки в новонародженого також перебувають у стадії скостеніння і ще не зрослися одна з одною (з навч. літ.); Головний мозок міститься в черепній порожнині (з навч. літ.). 2. у знач. ім. черепні́, и́х, мн. Словник української мови у 20 томах
  2. черепний — черепни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. черепний — -а, -е. Прикм. до череп. Черепна коробка — див. коробка. Великий тлумачний словник сучасної мови