чехи
ЧЕ́ХИ, ів, мн. (одн. чех, а, ч.; че́шка, и, ж.). Народ, що належить до групи західних слов’ян і становить разом із словаками основне населення Чехословаччини.
— Чого мене — Чи на прю позвали? Чи дивиться на кайдани??..— Мовчи, чеше смілий…— Гадюкою зашипіли, Звірем заревіли.— Ти єретик! ти єретик! (Шевч., І, 1963, 267);
Проти ворожої навали, Проти німецького ярма Стіною чехи повставали, І правда їх вела сама (Рильський, І, 1956, 317);
Станеться так: надвечір прийдуть на бойовище чехи і чешки з довколишніх сіл, знайдуть братську могилу загиблих, ретельно обкладуть її червоними маками (Гончар, III, 1959, 455).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чехи — Че́хи множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- чехи — ЧЕ́ХИ, ів, мн. (одн. чех, а, ч.; че́шка, и, дав. і місц. ці, род. мн. шок, ж.). Народ, що належить до групи західних слов'ян і становить основне населення Чехії. – Чого мене – Чи на прю позвали? Чи дивиться на кайдани??.. – Мовчи, чеше смілий... Словник української мови у 20 томах
- Чехи — Че́хи Чехія (ст): Вона вже погодилася була з втратою першого сина, Євгена, що від 1935 року перебував десь на Чехах, але тепер, коли відходив її другий син, її материнське серце корчилося у судомах нестримного болю (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чехи — -ів, мн. (одн. чех, -а, ч.; чешка, -и, ж.). Народ, що належить до групи західних слов'ян і становить основне населення Чехії. Великий тлумачний словник сучасної мови