чисельник
ЧИСЕ́ЛЬНИК, а, ч., мат. Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, з яких складається дріб.
Дробові числівники мають аналітичну будову. Кожний з них компонується з власне кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового прикметника (у знаменнику) (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 241).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чисельник — ЧИСЕ́ЛЬНИК, а, ч., мат. Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, із яких складається дріб. Дробові числівники мають аналітичну будову. Словник української мови у 20 томах
- чисельник — чисе́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чисельник — -а, ч., мат. Ділене в дробовому числі, що стоїть над рискою і вказує на кількість часток, з яких складається дріб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чисельник — Чисе́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)