чистісінько
ЧИСТІ́СІНЬКО, розм.
1. Присл. до чисті́сінький.
В кімнатах було чистісінько, як у дзеркалі (Мак., Вибр., 1954, 126);
// Абсолютно, цілком.
Тут я все чистісінько й розповів Марусі: як вирішив стати відмінником і як учу уроки (Донч., V, 1957, 179).
2. Уживається для підкреслення схожості предмета, особи і т. ін. з іншими предметами, особами і т. ін.
— Бодай ця мавпа була хоч з фасаду гарна, а то чистісінько чорногуз: ніжки, немов ті дві тички, сама як з хреста знята (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 433);
Ось до трибуни швидкою ходою пішов високий юнак. ..Петру аж підвівся — тьху ти, химера, та це ж Митря, син Анкулії! Він, чистісінько він (Чаб., Балкан. весна, 1960, 452).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чистісінько — див. схожий Словник синонімів Вусика
- чистісінько — ЧИСТІ́СІНЬКО, розм. 1. Присл. до чисті́сінький. В кімнатах було чистісінько, як у дзеркалі (О. Маковей); // Абсолютно, цілком. Тут я все чистісінько й розповів Марусі: як вирішив стати відмінником і як учу уроки (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- чистісінько — чисті́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- чистісінько — розм. 1》 Присл. до чистісінький. || Абсолютно, цілком. 2》 Уживається для підкреслення схожості предмета, особи і т. ін. з іншими предметами, особами тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистісінько — Чистісінько нар. 1) Совершенно чисто. Чистісінько в хаті, — ніде ні смітинки. Харьк. 2) Совершенно, совсѣмъ (сильнѣе, чѣмъ чисто 2). Чистісінько він та й годі. Харьк. Словник української мови Грінченка