читальний
ЧИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для читання, для занять з книжками.
В новому читальному залі було тихо й затишно (Баш, Вибр., 1948, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- читальний — [чиетал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- читальний — ЧИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для читання, для занять з книжками. В новому читальному залі було тихо й затишно (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
- читальний — чита́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- читальний — -а, -е. Признач. для читання, для занять з книжками. Великий тлумачний словник сучасної мови