1. Словник української мови в 11 томах

членний

ЧЛЕ́ННИЙ, а, е.

1. спец. Те саме, що члени́стий.

2. лінгв. Який має повну форму.

Прикметники української мови мають повну і коротку (або членну і нечленну) форму (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. членний — [член:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  2. членний — ЧЛЕ́ННИЙ, а, е. 1. спец. Те саме, що члени́стий. Одержано оцінки для величин, які називаються найкращими членними тригонометричними наближеннями класів для різних співвідношень між параметрами (із журн.). 2. лінгв. Який має повну форму. Словник української мови у 20 томах
  3. членний — чле́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. членний — -а, -е. 1》 спец. Те саме, що членистий. 2》 лінгв. Який має повну форму. Великий тлумачний словник сучасної мови