членство
ЧЛЕ́НСТВО, а, с.
1. Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об’єднання і т. ін.; звання члена такої групи, організації.
Австро-у’горський уряд обвинувачує поета [І. Франка ] за членство в таємних соціалістичних організаціях (Козл., Відродження.., 1950, 28);
Членство в партії дає лише один привілей — завжди і скрізь бути попереду, на найважчих, вирішальних ділянках боротьби за інтереси народу, беззавітно служити великій справі комунізму (Ком. Укр., 4, 1966, 20);
Право членства у сільськогосподарській артілі базується на конституційному праві громадян створювати кооперативні об’єднання (Рад. право, 4, 1960, 102).
2. рідко. Збірн. до член 3.
Членство українських революційних організацій [у Канаді] і читачі робітничо-фермерської преси надзвичайно уважно слідкують за всіма подіями в Радянській Україні і всьому СРСР (Ірчан, II, 1958, 359).
Значення в інших словниках
- членство — [членство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- членство — ЧЛЕ́НСТВО, а, с. 1. Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об'єднання і т. ін.; звання члена такої групи, організації. Словник української мови у 20 томах
- членство — чле́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- членство — -а, с. 1》 Перебування на правах члена якої-небудь організації, товариства, об'єднання і т. ін.; звання члена такої групи, організації. 2》 рідко. Збірн. до член 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- членство — Чле́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)