чобітки
ЧОБІТКИ́, і́в, мн. (одн. чобіто́к, тка́, ч.). Зменш. до чо́боти.
Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Вас., І, 1959, 210);
Кравцов з хвацьким виглядом вояки стояв у розвалькуватій позі, трохи відставивши вперед праву ногу в низенькому.. чобітку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 94).
◊ Підгорта́ти (підгорну́ти) під чобіто́к див. підгорта́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чобітки — Чобітки́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- чобітки — див. чоботи Словник синонімів Вусика
- чобітки — ЧОБІТКИ́, і́в, мн. (одн. чобіто́к, тка́, ч.). Зменш. до чо́боти. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (С. Словник української мови у 20 томах
- чобітки — -ів, мн. (одн. чобіток, -тка, ч.). Зменш. до чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови