1. Словник української мови в 11 томах

чорнобородий

ЧОРНОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має чорну бороду, з чорною бородою.

На подвір’ї я побачив самого лісника — чорнобородого, похмурого красеня (Вас., II, 1959, 325);

Чорнобородий коваль Кузьма клепав лемеші, наральники (Горд., II, 1959, 86);

// у знач. ім. чорноборо́дий, дого, ч. Чоловік з чорною бородою.

— Що продаєш чи купуєш? — питав чорнобородий (Донч., VI, 1957, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнобородий — ЧОРНОБОРО́ДИЙ, а, е. Який має чорну бороду, з чорною бородою. На подвір'ї я побачив самого лісника – чорнобородого, похмурого красеня (С. Васильченко); Чорнобородий коваль Кузьма клепав лемеші, наральники (К. Гордієнко); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  2. чорнобородий — чорноборо́дий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чорнобородий — -а, -е. Який має чорну бороду, з чорною бородою. || у знач. ім. чорнобородий, -дого, ч. Чоловік з чорною бородою. Великий тлумачний словник сучасної мови