1. Словник української мови в 11 томах

чорногорці

ЧОРНОГО́РЦІ, ів, мн. (одн. чорного́рець, рця, ч.; чорного́рка, и, ж.). Південнослов’янський народ, що становить основне населення Чорногорії, яка входить до складу Югославії; представники цього народу.

Югославію населяють споріднені між собою народи південнослов’янської групи: серби, хорвати, словенці, босняки, македонці, чорногорці (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 45);

Чорногорець зараз кинувсь до свого побратима (П. Куліш, Вибр., 1969, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорногорці — ЧОРНОГО́РЦІ, ів, мн. (одн. чорного́рець, рця, ч.; чорного́рка, и, дав. і місц. ці, ж.). Південнослов'янський народ, що становить основне населення Чорногорії; представники цього народу. Словник української мови у 20 томах
  2. чорногорці — -ів, мн. (одн. чорногорець, -рця, ч.; чорногорка, -и, ж.). Південнослов'янський народ, що становить основне населення Чорногорії, яка входить до складу Югославії; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови