1. Словник української мови в 11 томах

чорнокнижник

ЧОРНОКНИ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто займається чорнокнижництвом; чаклун.

Іван простягав руку у сю скуту зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких, вовків лісових та ведмедів (Коцюб., II, 1955, 335);

Мати ненавиділа діда і вважала його за чорнокнижника (Довж., II, 1959, 11);

"Фауст" Гете, який виник з народних сказань про вченого-чорнокнижника, узагальнює найбільші досягнення філософської думки свого часу (Рильський, IX, 1962, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнокнижник — див. ЧАКЛУН; чорнокнижець. Словник синонімів Караванського
  2. чорнокнижник — див. чародій Словник синонімів Вусика
  3. чорнокнижник — Чародій, чаклун, характерник, див. алхімик Словник чужослів Павло Штепа
  4. чорнокнижник — ЧОРНОКНИ́ЖНИК, а, ч., заст. Той, хто займається чорнокнижництвом; чаклун. Іван простягав руку у сю скуту зимою безлюдність і кликав на тайну вечерю до себе всіх чорнокнижників, мольфарів, планетників всяких, вовків лісових та ведмедів (М. Словник української мови у 20 томах
  5. чорнокнижник — чорнокни́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. чорнокнижник — -а, ч. Той, хто займається чорнокнижництвом; чаклун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чорнокнижник — ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. Словник синонімів української мови
  8. чорнокнижник — Чорнокнижник, -ка м. Чернокнижникъ, волшебникъ. К. ЧР. 268. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою. Гн. L 107. Словник української мови Грінченка