1. Словник української мови в 11 томах

чорносотенний

ЧОРНОСО́ТЕННИЙ, а, е, політ. Прикм. до чорносотенець.

Візьміть першу-ліпшу чорносотенну газетку і ви побачите, що переслідування "інородців", розпалювання взаємного недовір’я між російським селянином, російським міщанином, російським ремісником і селянином, міщанином, ремісником єврейським, фінським, польським, грузинським, українським — ось хліб, яким живиться вся чорносотенна банда (Ленін, 25, 1972, 82);

— Цілу ніч, кажуть, у Микити був чорносотенний мітинг. Пили і радились, кого мають бити (Коцюб., II, 1955, 166);

// Здійснюваний чорносотенцями.

В період розгулу чорносотенної реакції попи не обмежувались одними словесними проповідями, а були натхненниками й учасниками погромів (Наука.., 3, 1960, 49);

// Власт. чорносотенцям; такий, як у чорносотенців; найреакційніший.

В. І. Ленін вів безустанну боротьбу проти чорносотенного великодержавного шовінізму (Ком. Укр., 5, 1962, 46).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорносотенний — ЧОРНОСО́ТЕННИЙ, а, е, іст., політ. Прикм. до чорносо́тенець. – Цілу ніч, кажуть, у Микити був чорносотенний мітинг. Пили і радились, кого мають бити (М. Коцюбинський); Я жила самотньо. Словник української мови у 20 томах
  2. чорносотенний — чорносо́тенний прикметник іст. Орфографічний словник української мови
  3. чорносотенний — -а, -е. Прикм. до чорносотенці. Чорносотенні погроми. Чорносотенна література. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чорносотенний — Чорносо́тенний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)