1. Словник української мови в 11 томах

чорносошний

ЧОРНОСО́ШНИЙ, а, е, іст. У Росії XIV-XVII ст.— який жив на так званих чорних землях; державний, тягловий.

Смерди-общинники, що жили на державних землях, ще не були особисто залежні від окремих феодалів, їх експлуатувала феодальна держава, стягуючи переважно данину. Пізніше ця частина селян стала відома під назвою чорносошних (Іст. СРСР, І, 1957, 42);

Старости і судді судили городян і чорносошних (державних) селян, а також збирали з них податки (Іст. СРСР, І, 1957, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорносошний — ЧОРНОСО́ШНИЙ, а, е, іст. Той, хто жив на так званих чорних землях; державний. Чорносошні селяни. Словник української мови у 20 томах
  2. чорносошний — чорносо́шний прикметник іст. Орфографічний словник української мови
  3. чорносошний — -а, -е, іст. У Росії 14-17 ст. – який жив на так званих чорних землях; державний, тягловий. Великий тлумачний словник сучасної мови