1. Словник української мови в 11 томах

чорнява

ЧО́РНЯВА, и, ж., діал.

1. Чернь ( див. чернь 4).

Чи знов повстання? ..Чи зголодніла чорнява шукає рабунку? (Фр., IV, 1950, 265);

// Натовп з черні.

Він почув звістку про те, як мазурські хлопи ріжуть панів, як великими чорнявами (купами) ходять від села да села, грабують, палять (Фр., III, 1950, 296).

2. Чорнота (у 1 знач.).

Небавом усміхнулася голосно темна ніч, завстидалися [застидалися] чорнії хмари на небі своєї чорняви і почервоніли (Фр., VIII, 1952, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнява — Чернь [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. чорнява — див. чорнота Словник синонімів Вусика
  3. чорнява — ЧО́РНЯВА, и, ж., діал. 1. Чернь (див. чернь 4). Чи знов повстання? .. Чи зголодніла чорнява шукає рабунку? (І. Франко); // Натовп із черні. Словник української мови у 20 томах
  4. чорнява — чо́рнява іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  5. чорнява — -и, ж., діал. 1》 Чернь (див. чернь 4)). || Натовп із черні. 2》 Чорнота (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чорнява — ЧОРНОТА́ (чорний, темний колір чогось), ЧО́РНІСТЬ, ЧО́РНЯВА діал. Полум'я широким стовпом ударило в саме небо, пробивши його чорноту (О. Ільченко); Степ наближався до селища сіруватою жовтизною стерні, чорністю свіжого зябу (Ю. Словник синонімів української мови
  7. чорнява — Чорнява, -ви ж. 1) Чернота, собраніе чернѣющихъ вдали предметовъ. 2) Черныя тучи. Вх. Лем. 483. Словник української мови Грінченка